Про це на прес-брифінгу, присвяченому безпеці безготівкових операцій, наголосив начальник відділу протидії злочинам у сфері платіжних систем Департаменту кіберполіції Національної поліції України Максим Вольвак, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Протягом 2017 року кіберполіцейськими задокументовано 3820 кіберзлочинів, з них пов’язаних з платіжними картками, включаючи скіммінг, банкоматні злочини — 1330, і це на 70% більше, ніж у 2016 році», — сказав Вольвак.
За його словами, найбільш поширене правопорушення у цій сфері — встановлення скіммінгових пристроїв на банкомати, за допомогою яких кіберзлодії копіюють інформацію, нанесену на платіжну картку, та встановлюють відеонагляд з метою копіювання пін-коду з подальшим виготовленням дублікатів та списанням грошових коштів.
Ще одними з найбільш поширених кіберзлочинів у платіжній сфері є вірусне зараження банкоматів, з допомогою якого кіберзлодій подає команду на видачу готівки з банкомату, а також несанкціоноване списання коштів за допомогою інтернет-банкінгу. «У порівнянні з 2016 роком, у 2017 році даний вид кіберзлочину знизився на 15%», — повідомив Вольвак.
При цьому він зазначив, що в разі своєчасного повідомлення кіберполіції, упродовж доби-двох, поліцейські можуть здійснити блокування даних грошових коштів, звернувшись до представників банку. В разі запізнілого звернення встановити організаторів злочинів і повернути власникам вкрадені гроші буде вкрай важко.
За даними дослідження Української міжбанківської асоціація членів платіжних систем «ЄМА», втрати від шахрайства з банківськими картками в інтернеті збільшилися вдвічі.
«Вдвічі виріс загальний дохід, який отримали зловмисники від операцій шахрайства в порівнянні з 2016 роком. Практично вдвічі виріс загальний дохід, який отримали зловмисники від операцій з шахрайства з використанням методів соціальної інженерії та з мережі Інтернет», — розповіла на брифінгу заступник директора асоціації Олеся Данильченко.
За її словами, «соціальна інженерія» передбачає всі методи отримання інформації від власників карток або стимулювання їх до здійснення перерахунків на шахрайські рахунки, при яких здійснюється комунікація з клієнтом. Наприклад, власники карток можуть отримати sms про блокування картки, виграш цінних призів і далі власники карток дзвонять на номери, вказані у повідомленні і повідомляють, наприклад, реквізити картки.
Іншим розповсюдженим видом шахрайства в Україні є шахрайство в мережі, яке передбачає викрадання реквізитів платіжних карток під виглядом фіктивних сайтів, які видають себе за легальні сайти переказу з картки на картку або поповнення мобільного рахунку. Людина проводить там операцію, вводить реквізити своєї платіжної картки, але вся ця інформація потрапляє до шахраїв, які нею користуються.
Данильченко зазначила, що зараз спостерігається позитивна тенденція до скорочення «успішних» випадків шахрайства, але разом із тим збільшується середня сума однієї такої операції, що призводить до збільшення загальної суми втрат від шахрайства в Інтернеті. Також вона наголосила на позитивному впливі застосування банками лімітування суми операцій в інтернеті.
Асоціація рекомендує при здійсненні операцій з банкоматом завжди прикривати рукою пінкод-клавіатуру рукою та не відходити від банкомату в разі неотримання готівки після успішної операції. Наразі, за її словами, якщо з кеш-треппінгом спостерігається динаміка до зменшення таких злочинів, то зі скіммінгом ситуація інша. «У нас зростають скіммінгові інциденти і це пов’язано з тим, що пристрої, які почали використовувати зловмисники, стають все меншого розміру, вони візуально ззовні непомітні», — пояснила вона.
За даними асоціації, наразі найбезпечнішим видом розрахунків з використанням банківських карток в Україні — є розрахунки в торгівельно-сервісних підприємствах.